ламаний

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ламати 1).

2) у знач. прикм. Якого поламали, зіпсували. || Зігнутий під кутом. || У якому є багато неправильного, неточного (про мову).

••

Ла́мана лі́нія мат. — об'єднання відрізків, в якиму кінець кожного відрізка є початком наступного відрізка, причому відрізки, що мають спільний кінець, не лежать на одній прямій.

Ла́мана окта́ва муз. — виконання звуків інтервалу октави роздільно: спочатку верхнього, потім нижнього (або навпаки).